Українське козацтво у битвах і походах. План - конспект уроку історії України 5 клас

Тема.      Українське козацтво у битвах і походах (Слайд 1).

Мета:   розповісти про морські походи українського козацтва; визначити особли­вості військового мистецтва козаків; схарактеризувати битви україн­ського козацтва доби Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування середини XVII ст.; пояснити зміст термінів і понять: «козацтво», «доба морських походів», «табір», «галас», «чай­ка»; розвивати вміння учнів отримувати знання, поєднуючи інформа­цію з різних джерел; виховувати повагу до українських козаків — хоробрих захисників рідної землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Запорозька Січ у XVI—XVIIIст.»,ілюстративний матеріал,      мультимедійна презентація.

Основні терміни та поняття: козацтво, доба морських походів, табір, галас, чайка.

Основні дати: перші два десятиліття XVII ст. — доба «морських походів українських козаків»; 1648 р. — перемоги козаків, очолюваних Б. Хмельницьким, у битвах на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

1. Морські походи українського козацтва.

2. Військове мистецтво козаків.

3. Козацькі битви доби Національно-визвольної війни українського на­роду проти польського панування середини XVII ст.

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ І

                Бесіда за запитаннями

1. Які зміни відбувалися в Київському князівстві за часів нащадків князя Кия?

2. Розкажіть про розвиток Київської Русі за правління Олега та Ігоря.

3. Чим уславилися княгиня Ольга і князь Святослав?

4. Які зміни відбулися в Київській Русі за правління Во­лодимира Великого та Ярослава Мудрого?

5. Порівняйте діяльність київських князів. Діяльність ко­го з них вам подобається найбільше? Чому?

ВАРІАНТ ІІ

                Дидактична гра «Історична вікторина»

Правила гри. Учні в усній або письмовій формі викону­ють завдання, запропоновані вчителем. Гру можна проводи­ти як з окремими учнями, так і з командами гравців.

1. Які події відбулися в наведені роки? Поясніть, до якого століття належать ці дати. Це перша чи друга половина століття?

1) 860 р.; 2) 882 р.; 3) 907 р.; 4) 944 р.; 5) 972 р.; 6) 1036 р.

2. Укажіть роки правління князів Київської Русі.

1) Олег;

2) Ігор;

3) Ольга;

      4) Святослав;

5) Володимир;

6) Ярослав Мудрий.

3. Розгляньте карту «Київська Русь» і дайте відповіді на запитання.

1) Назвіть найбільші міста Київської Русі.

2) Які неслов’янські народи проживали біля кордонів Русі?

3) Із якими країнами мала спільні кордони Київська Русь?

4) Знайдіть територію, на якій розселялися печеніги. Визначте її географічне розташування.

4. Визначте, які з наведених тверджень є правильними.

1) За князювання Володимира на Русі розпочали карбу­вати перші власні монети — златники і срібляники.

2) Князь Володимир склав перше писемне зведення пра­вових норм на Русі — «Найдавнішу правду».

3) У степу на південному сході від кордонів Київської Русі жили племена чудь і литва.

4) 988 р., за повідомленням літописця, князь Володимир здійснив хрещення киян.

5) Князь Ярослав Мудрий вирізнявся войовничістю та все своє життя провів у воєнних походах.

6) Дочка Ярослава Мудрого Анна була дружиною фран­цузького короля.

7) Головним парадним в’їздом до Києва за часів Яросла­ва Мудрого були Золоті ворота.

8) Площа «міста Ярослава» дорівнювала території «міс­та Володимира».

9) Князь Володимир охрестився в Києві разом із жите­лями міста.

5. Завдання для допитливих.

Нащадки називали княгиню Ольгу Хитрою, Святосла­ва — Хоробрим, Володимира — Великим, а Ярослава — Мудрим. Якими, на вашу думку, були підстави для цього?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Морські походи українського козацтва

                Розповідь учителя

Спочатку слово «козак» вживалося стосовно вільних людей, які освоювали південноукраїнські степи, а згодом — щодо суспільної верстви, що почала формуватися в Речі По­сполитій (Слайди 2, 3). Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування се­редини XVII ст. козацтво стає привілейованим станом Укра­їнської козацької держави. Декілька століть вітчизняної іс­торії пов’язані з українським козацтвом. Перші письмові згадки про козаків датуються 1489 р. На початок XVII ст. ко­заки набули сили й стали відігравати роль основної пере­шкоди для турецько-татарських нападів на українські землі. Вони захищали територію від набігів. Також здійснювали вій­ськові походи до татарських і турецьких володінь.

Робота з термінами і поняттями

Перші два десятиліття XVII ст. дістали назву «доба мор­ських походів» українського козацтва. Саме в цей період були здійснені дуже сміливі морські експедиції проти Османської імперії, таку назву мала турецька держава. Ці походи поши­рили славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемо­ги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.

У 1602 р. козаки на 30 човнах-чайках і кількох відби­тих у турків веслових галерах вийшли в Чорне море й розгро­мили турецький флот під Кілією (Слайд 4). Уже в 1606 р. за­порозькі козаки здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.

У 1608 р. козаки, за спогадами сучасників, дивовижни­ми хитрощами захопили й спалили Перекоп. Наступного року вони вчинили напад на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород. 1614 р. козацька флотилія із 40 чайок на

чолі з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним подолала Чор­не море, атакувала фортецю Трапезунд і, рухаючись у західно­му напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом козаки взяли Синоп і спалили весь турецький флот, що стояв у гавані.

Наступного року 80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул. Нарешті 1616 р. Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на турецьку фортецю Кафа (сучасна Феодосія) і взяв її в облогу. Після кількаден­ної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених. Один із найблискучіших походів на Стамбул запорожці здійснили 1624 р. Вони тричі спустошили передмістя турецької столиці і з великою здобиччю повернулися додому.

                Цікаво знати

Після здобуття козаками Варни в 1606 р. турки перего­родили Дніпро біля Тамані залізним ланцюгом між форте­цями Кіза-Кермен і Аслан-Кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було зали­шено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з му­рів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони хитріс­тю подолали цей прохід, пускаючи перед собою важкі дубові колоди. Колоди своїм шумом на воді чинили переполох у фор­тецях, рвали ланцюги, вимушували турків даремно стріляти. Лише після цього протокою пропливали козацькі чайки.

2. Військове мистецтво козаків

                Розповідь учителя

Здобувати блискучі перемоги над противником на сухо­долі й на морі козакам допомагало розроблене ними своєрід­не військове мистецтво. Основу козацького війська складала піхота. Вона була озброєна ручною вогнепальною зброєю

(Слайди 5, 6). Для збільшення скорострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Вояки першої шеренги ве­ли вогонь, а задні шеренги заряджали й передавали зброю на­перед. Велика увага приділялася артилерії, вогонь якої в бою підтримували дії піхоти. Перевагу віддавали легким гарма­там завдяки їхній маневровості.

Козаки розробили власну організацію ведення бою. Най­відомішим був «галас», за якого козаки йшли до бою в до­вільному порядку, змішувалися з ворогом й далі кожний во­їн мав можливість продемонструвати в бою власну хоробрість і військову майстерність.

Значного поширення набув «табір» — спосіб ведення бою, за якого козацьке військо пересувалося похідним строєм у ви­гляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами, й одночасно відбивало атаки ворога. До бою козацька піхота періодично виходила з табору назовні, а потім поверталася під захист пересувних укріплень (Слайд 7).

Козацтво здійснювало також рейди кінноти в глиб те­риторії ворога, раптово захоплювало фортеці, влаштовувало засідки, нападало вночі тощо. У козацькому війську була розвідка й вартова служба. Спеціальні підрозділи несли сто­рожову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в ра­зі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи ди­мової сигналізації. Із допомогою спеціальних розвідників, що діяли в тилу ворога, козаки збирали інформацію для роз­робки планів своїх походів.

Високого рівня досягло козацьке мистецтво ведення мор­ського бою (Слайд 8). Їхній флот складався з чайок — легких маневрових човнів. Чайки мали два керма (кормове й носо­ве), рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрила. У чай­ках могло поміститися 50—70 козаків, озброєних рушниця­ми й шаблями, та невеликі гармати.

3. Козацькі битви доби Національно-визвольної війни україн­ського народу проти польського панування середини XVII ст.

                Розповідь учителя

Національно-визвольна війна середини XVІІ ст. засвід­чила, що козацька армія — одна з найсильніших у Європі. Вони перемагали ворога в багатьох битвах, демонстрували свою військову майстерність, особисту хоробрість і таланти своїх полководців. Насамперед це стосувалося гетьмана Бог­дана Хмельницького, під керівництвом якого повстанці здо­були більшість перемог (Слайд 9). Однак гетьман діяв не сам. Він завжди спирався на своїх соратників. Серед них услави­лися Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Максим Кривоніс, Антон Жданович та інші.

Навесні 1648 р. Б. Хмельницький здобув дві перші блис­кучі перемоги над польським військом у битвах на Жовтих Водах та під Корсунем (Слайд 10). Саме під Корсунем він роз­бив основні сили польської армії. Дізнавшись про наближен­ня козаків, поляки вирішили під прикриттям табору відсту­пити з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху в урочищі Горохова Діброва козаки на чолі з М. Кривоносом улаштували засідку. Вранці, коли польський табір, оточений возами у вісім рядів, рухався Богуславським шляхом, натра­пив на завали з дерев та викопані рови, козаки атакували та­бір і прорвали оборону у трьох місцях. Чотиригодинна жор­стока січа завершилася поразкою поляків.

Наступну велику перемогу повстанці здобули у вересні 1648 р. неподалік містечка Пилявці, що поблизу Старокос­тянтинова (Слайд 11). Союзниками Б. Хмельницького у цій, як і двох попередніх битвах, були кримські татари. Унаслі­док здобутої перемоги козакам дісталися десятки тисяч возів із майном, 92 гармати й навіть загублена під час втечі була­ва польського командувача. Перемога під Пилявцями відкри­ла шлях для звільнення західноукраїнських земель із-під польського панування.

Приголомшливий характер для польської влади мала швидка перемога козаків у битві в районі села Батіг поблизу Ладижина навесні 1652 р. (Слайд 12). У ній військо Б. Хмель­ницького повністю знищило польську армію. У дводенному бою загинули 10 тис. польських вояків і їхній командувач гетьман М. Калиновський.

Ці та інші перемоги, що здобули козаки за часів Національно-визвольної війни, переконливо свідчать, що сучасни­ки небезпідставно вважали їх одними з найкращих воїнів то­гочасної Європи.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

                Бесіда за запитаннями (Слайд 13)

1. Який період називають «добою морських походів» укра­їнського козацтва?

2. Яке місто в Криму захопили козаки в 1616 р.?

3. У чому полягала козацька організація ведення бою, що називалася «табір»?

4. Як називалися козацькі легкі човни?

5. Де в 1648 р. військо Б. Хмельницького здобуло дві пер­ші великі перемоги над поляками?

6. Коли відбулася битва під Батогом?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

                Заключне слово вчителя

У перші десятиліття XVII ст. українське козацтво усла­вилося своїми далекими сухопутними й морськими походами до турецько-татарських володінь.

Передумовою козацьких перемог у походах і битвах ста­ло їхнє військове мистецтво.

Роки Національно-визвольної війни середини XVII ст. закріпили в Європі за українськими козаками славу найкра­щих вояків.

                                               

 VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацюйте матеріал відповідного параграфа № 14 сторін. 92-99.

2.Вивчити терміни і поняття відповідної теми.